Шановні однопартійці! Дорогі друзі!

Разом з вами я переміг на цих виборах. Нас підтримала переважна більшість виборців України. Я впевнений у тому, що це була спільна перемога – Партії регіонів і українського народу.

Президентська кампанія проходила в умовах глибокої політичної кризи. Збанкрутіла помаранчева влада втратила довіру і підтримку громадян. Некомпетентність вищих посадових осіб, низька виконавча дисципліна, корупція на всіх рівнях влади стали ознаками розвалу системи державного управління. Люди не могли добитися правди в судах, нехтування інтересами громадян стало причиною зростання соціальної напруги. Волюнтаризм і безвідповідальність керівництва країни суттєво підірвали міжнародний авторитет України – нам перестали довіряти і на Сході, і на Заході.

Крім того, президентська кампанія відбувалася в умовах гострої економічної кризи. Колишня влада нічого не зробила для попередження кризи і фактично втратила контроль над ситуацією в національній економіці. Через цю бездіяльність і безпорадність попереднього уряду Україна найбільше в світі постраждала від наслідків світової економічної кризи.

Вибори показали – люди втомилися від популізму. Вони вже не вірять райдужним обіцянкам демагогів. Люди очікують змін, суспільство вимагає реформ. Я не погоджуся з тими, хто вважає, що кандидат від Партії регіонів переміг на хвилі протестних настроїв. Ми пропонували реформи, і народ нас почув, суспільство нас підтримало.

Разом ми здобули переконливу перемогу. Справа не в кількості голосів – на нашому боці була правда, чітке розуміння потреб українських громадян. Люди хочуть жити в умовах стабільності, прозорих і зрозумілих законів, коли поважають їх права, гідність, історичну пам'ять. Саме ці прагнення відображала моя передвиборна програма. Саме віра людей допомогла нам перемогти.

Залишаючи президентський пост, Віктор Ющенко не побажав відзвітувати перед народом про підсумки свого президентства. Люди погано уявляли, в якому стані він залишав країну. Уряд Тимошенко постійно приховував правду про ситуацію в економіці. Перебуваючи в опозиції, ми не отримували повної картини про стан справ в Україні, тому одразу після перемоги були змушені коригувати наш порядок денний. На жаль, наші плани повинні були враховувати повною мірою ті проблеми, ті масштабні загрози, які приховувала стара влада і з якими нам треба було боротися.

Від тієї влади ми отримали дуже проблемний спадок – порожню казну, величезні борги, високий рівень корупції, втрату довіри до державних інституцій. Ситуація в країні не просто важка, а, без перебільшень, катастрофічна. Падіння ВВП в Україні за 2009 рік склало близько 15%. Цей показник найгірший, ніж у інших країнах СНД, в тому числі в Білорусі та Росії. Промислове виробництво скоротилося на 22%, практично зупинилося будівництво – його обсяги впали у декілька разів, під загрозою зриву опинилося будівництво об’єктів Євро 2012.

У катастрофічному стані державні фінанси – державний борг виріс втричі. Такого ще не було за всю історію незалежності України. Золотовалютні резерви країни, без урахування кредитів МВФ, зменшилися у три рази. Гривня впродовж одного року знецінилася у півтора раза. Минулий рік Україна завершила з дефіцитом бюджету розміром майже у 100 мільярдів гривень. Половина з цих грошей – це невідшкодований ПДВ. Загальний дефіцит Пенсійного фонду сьогодні становить близько 30 мільярдів гривень.

Попередній уряд обіцяв зменшити залежність України від імпортних енергоносіїв, у результаті країна отримала найдорожчий імпортний газ серед країн центральної та східної Європи. Багато підприємств просто вимушені були призупинити виробництво. Саме тому ключовим завданням виводу країни з кризи я вважав пошук можливостей зменшення ціни на газ. Логіка тут абсолютно проста - зменшуються ціни на енергоносії, значить, збільшується конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках, на повну потужність починає працювати промисловість, створюються нові робочі місця, підприємства починають платити податки до бюджету, і ми, нарешті, можемо починати виконувати наші соціальні проекти – підвищувати пенсії та заробітні плати.

Як я вже говорив, переговори, м’яко кажучи, були непростими. Формула ціни на газ, що була закладена минулим урядом, зрозуміло, влаштовувала Росію. Але вона ніяк не влаштовувала нас. Росіяни відстоювали свої національні інтереси, і я це зможу зрозуміти, і відстоювали їх дуже жорстко. Чого я не можу зрозуміти, то це те, які інтереси відстоювала Тимошенко, коли укладала таку угоду.

Ми не могли піти на те, щоб віддати нашу газотранспортну систему. Треба було шукати інших шляхів, і ми знайшли таку формулу. Ми пішли на продовження оренди нашої бази в Криму для ЧФ в обмін на зниження ціни на газ. Таким чином, впродовж десяти років Україна отримає не менше сорока мільярдів доларів США. Гроші почнуть надходити вже з квітня цього року. І щороку впродовж цих десяти років ми матимемо близько чотирьох мільярдів доларів, тобто мільярд на квартал.

Україна зберегла чотири мільярди доларів на кожен рік, які тепер стануть інвестиціями в нашу економіку. Це також підґрунтя для відновлення нашої хімічної, металургійної, машинобудівної промисловості, інших галузей економіки. Головний соціальний ефект – не будуть збільшуватися ціни на житлово-комунальні послуги, на газ для населення, що для мене особливо важливо.

Повертаючись до питання стану, в якому ми отримали країну, хочу підкреслити, що ми не опустили руки. За короткий термін у Верховній Раді було сформовану коаліцію, до якої увійшли люди не байдужі до долі країни, був сформований новий Уряд, склалася нова велика команда однодумців, представлена і у парламенті, і на різних рівнях виконавчої влади. Ця команда вже розпочала свою практичну роботу з виведення країни з кризи.

На сьогодні при Президентові України створено Національний антикорупційний комітет і Комітет з економічних реформ. Уряд розробив Державну програму соціального та економічного розвитку України на поточний рік, яку у першому читанні схвалила Верховна Рада. Практично готовий проект бюджету, проводиться аудит стану державний фінансів та корпоративного сектору, проводиться ефективна робота з кредиторами у частині реструктуризації боргу, йде підготовка до реформування одразу у декількох сферах економіки. Головне, що вперше за довгі роки влада почала працювати як злагоджена система.

Важливо відзначити, що наші кроки, наші зусилля підтримує українське суспільство. Важливо й те, що наші прагнення до змін знайшли порозуміння і за кордоном – і в Росії, і у США, і в Європі, і в країнах Азії.

Під час зустрічі з президентом США в ході саміту ядерної безпеки 12 квітня Барак Обама відзначив, що Україна може розраховувати на підтримку США у проведенні економічних реформ. На думку Обами, Україна має зайняти чільне місце серед провідних країн світу. Без перебільшення, центральною подією Вашингтонського саміту стала заява України про рішення позбутися всіх запасів високозбагачених ядерних матеріалів, але поступово. Так, як ми це передбачили у програмі, – використовуючи можливість отримати низькозбагачений уран і технології та обладнання для науково-дослідних робіт. Це технології, яких в Україні поки що немає.

Це рішення отримало високу оцінку спільноти та було названо історичним. Воно стало логічним продовженням конструктивних кроків України в цьому напрямку. Відкритість України в цьому питанні дозволила мені привернути увагу світового співтовариства до проблем подолання наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС, нагадати про зобов’язання щодо наповнення Чорнобильського фонду укриття коштами фінансування за рахунок міжнародної технічної допомоги й інших проектів.

Я свідомий того, що у нас дуже мало часу для проведення необхідних реформ у країні. Люди чекають на зміни, і в нас немає часу на розкачку. Важке становище в економіці звужує можливості для маневру. Ситуація вимагає від усіх нас мобілізації сил, взаєморозуміння, чіткої координації дій. Для членів нашої команди неприпустимі прояви егоїзму, пристосовництва чи корисливості.

Хочу наголосити, що стабілізація ситуації в економіці – це лише проміжний етап нашої спільної роботи. На цих виборах ми отримали від громадян мандат довіри на те, щоб змінити нашу країну, зробити її привабливою для життя та праці. Цього найбільше прагне українське суспільство. А отже, це наша головна мета.

Переконаний: для того, щоб досягти якісних змін, країні потрібний новий курс, орієнтований на відновлення громадянського діалогу, розвиток демократичних інститутів, забезпечення усталеного економічного зростання та високого рівня життя громадян. В цьому переліку напрямків першочерговим завданням, на мій погляд, є консолідація українського суспільства. В умовах штучного протистояння, відсутності порозуміння та діалогу в суспільстві будь-яка реформа буде приречена на невдачу. Новими реаліями нашого життя стало протистояння ідеологій, конфесій, культур, загострилися відносини між різними соціальними групами, знову підняли голову радикальні рухи.

Я переконаний: Україні не потрібно шукати об’єднавчої ідеї, обираючи між ідеологічними концепціями минулих століть, - це головна помилка. Історія незалежної України засвідчує – пошук взірців та ідей у далекому минулому лише ускладнює наш шлях до розвитку, підриває громадянський мир та розколює країну. Україна ХХІ століття має будуватися на новій системі цінностей, в центрі якої стоїть людина, її розвиток, права та свободи, максимальне забезпечення потреб. На цих цінностях має формуватися сучасна українська нація та розвиватися наша держава. Тільки на цій основі буде відкритий шлях до консолідації суспільства, відновлення повноцінного діалогу між представниками різних соціальних та етнічних груп, різних культур та релігійних конфесій. У політичній сфері безумовним пріоритетом є розвиток демократії та стабілізація відносин між гілками та інститутами влади.

З хаосу, безкінечної політичної боротьби ми маємо вибудовувати нову ефективну та відповідальну перед громадянами політичну систему. В цьому напрямку першочерговим завданням є завершення повноцінної політичної реформи. Необхідно чітко розмежувати повноваження президента, прем’єр-міністра та уряду, виключити всі дублюючі функції.

Цю проблему дозволить вирішити прийняття пакету конституційних законів. Зокрема, закону про президента та Кабінет Міністрів. Разом з цим необхідно провести повноцінну реформу місцевого самоврядування. На жаль, за п’ять років у цьому напрямку правлячі політичні сили не спромоглися просунутись, як кажуть, і на сантиметр. Більше відкладати це питання нема куди. Ми маємо усвідомлювати, що без розширення прав та повноважень місцевого самоврядування ми не зможемо забезпечити надання населенню якісних адміністративних громадських послуг. Практично неможливо буде приступити до житлово-комунальної реформи, реформи у сферах освіти, охорони здоров’я, конституційного забезпечення. Впевнений: місцеве самоврядування має стати повноцінним інститутом публічної влади, має бути наділене достатніми повноваженнями і ресурсами для задоволення потреб територіальних громад та забезпечення розвитку територій.

Цілком закономірно, що саме Партія регіонів має стати політичним провідником реформи місцевого самоврядування. Наш політичний принцип «Сильні регіони – сильна країна» повинен бути реалізованим на практиці. Ключовими елементами нового курсу також має стати реформа українського судочинства. Не можна допустити, щоб події, які мали місце в українській судовій системі в останні п’ять років, повторилися в майбутньому. Головний принцип реформи - кожному громадянину України має бути забезпечено право на справедливе і швидке судочинство. Жодні фінансові, політичні, особистісні причини не мають впливати на рішення суду. Тільки Конституція та закон.

Одне з найскладніших завдань, що стоять перед нами, – це забезпечення усталеного розвитку національної економіки у довгостроковій перспективі. Переконаний, що досягти такого результату можна тільки шляхом глибинних економічних трансформацій, спрямованих на розвиток вільного підприємництва та формування інвестиційно-інноваційної економіки. Перший крок в цьому напрямку – проведення повноцінної податкової та регуляторної реформи, затвердження Податкового кодексу. Необхідно максимально спростити умови ведення бізнесу та звільнити підприємців від надмірного адміністративного навантаження. Чітка регламентація відносин між органами державної влади та бізнесом дозволить не тільки стимулювати підприємницьку активність, але й стримати корупцію. Чим більш прозорою та простою буде адміністративна система, тим якісніше будуть працювати суди, тим менше простору буде для бюрократичного свавілля.

Щодо податкового навантаження. Будемо говорити відверто – поки що ситуація в економіці не дозволяє нам переглядати розміри податків та зборів, але ми це будемо робити найближчим часом. І я переконаний, що в перспективі ми зможемо також істотно знизити податковий тиск на бізнес. В найближчій перспективі. Зокрема, для пожвавлення внутрішніх ринків у перспективі буде знижено ставку ПДВ з 20 до 17%. Забезпечення довгострокового зростання національної економіки та позбавлення підприємництва залежить від ситуації в фінансово-банківській системі. На часі проведення масштабної банківської реформи з урахуванням європейського досвіду та рекомендацій, вироблених країнами Великої Двадцятки. Банківська реформа має вирішити двоєдине завдання: гарантувати здешевлення кредитних ресурсів для економіки та зменшення ризиків виникнення фінансових криз. Не менш важливим питанням з огляду на нинішню ситуацію я бачу реформування системи державних фінансів. Зокрема, вже з наступного року необхідно перейти на застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі та середньострокового планування видатків державного бюджету. Це дозволить чітко визначати пріоритети державної економічної політики, планувати видатки та більш ефективно керувати інвестиціями, що виділяються з державного бюджету.

Також необхідно поступово нарощувати інвестиційну складову державного бюджету. До 2012 року інвестиції мають складати не менше 15% бюджетних видатків. Пріоритетними сферами для державних капіталовкладень є інфраструктура, наукоємне виробництво та стимулювання інвестицій. Також важливо активізувати залучення приватних інвестицій у ті сектори економіки, що забезпечать конкурентоспроможність країни у довгостроковій перспективі.

Для цього, по-перше, має бути створено режим найбільшого сприяння для інвестицій у високотехнологічні сектори національної економіки, зокрема, за рахунок пільгового оподаткування прямих інвестицій.

По-друге, необхідно стимулювати розвиток промислово-інвестиційної кооперації у високотехнологічних виробництвах з нашими стратегічними партнерами – країнами ЄС, Росією та США.

По-третє, важливо забезпечити державну підтримку виробників високотехнологічної продукції на всіх рівнях, сприяти їх виходу на нові ринки, надавати допомогу та гарантії для залучення кредитних ресурсів, підтримувати створення спільних виробництв з іноземними компаніями, які є технологічними лідерами в даній галузі.

Я переконаний: якщо нам вдасться створити сприятливе середовище для бізнесу, покращити умови для інвестицій та вивільнити підприємницьку енергію наших громадян, ми на довготривалий час забезпечимо високу якість економічного зростання.

Разом із цим держава не має права забувати про розвиток соціальної сфери. Наскільки б не були важкі економічні умови, необхідно шукати можливості забезпечити гідні умови життя громадян. Переконаний, Україна зможе подолати бідність тільки тоді, коли в соціальній сфері буде впроваджено принцип: кожному, хто хоче працювати, – робоче місце і гідна заробітна плата. Кожному, хто потребує підтримки, – гарантія захисту.

Сьогодні ми маємо сказати відверто, що в нинішньому стані соціальна система України нежиттєздатна. Політика соціальних компенсацій у принципі не може забезпечити випереджувальний розвиток соціальної сфери та гарантувати підвищення рівня життя українських громадян. Необхідно змінювати пріоритети і переходити до політики інвестицій у розвиток людського капіталу, охорону здоров’я, освіту, культуру.

В цьому напрямку нам необхідно шукати формулу об’єднання зусиль держави та бізнесу. Це означає співіснування та взаємодоповнення державної та приватної мереж соціальних послуг. Саме на основі цієї формули необхідно проводити реформу всієї соціальної системи. Всі базові послуги – перша медична допомога, базова середня освіта, соціальний захист інвалідів – мають бути профінансовані державою в повному обсязі. Разом із цим має розвиватися приватний сектор на основі недержавної системи соціальних закладів, що надають послуги на платній основі. Це дасть поштовх до появи повноцінного третього сектору економіки – приватної та страхової медицини, приватних соціальних закладів, усіх форм освітніх, культурних та оздоровчих послуг.

Дуже складне питання – реформа пенсійної системи. Вже не один рік воно відкладається через побоювання соціального протесту. Тим часом проблеми Пенсійного фонду множаться, щороку він балансує на межі банкрутства, загрожуючи цілковитим колапсом всієї системи пенсійного забезпечення. Єдино можливий вихід – поступове впровадження нової багаторівневої пенсійної системи. При цьому важливо забезпечити роз’яснення суспільству мотивів та очікуваних результатів від цієї реформи.

Хочу розставити декілька акцентів ще в одному питанні - проблемі нового зовнішньополітичного курсу української держави. Сьогодні на цю тему знову чути багато спекуляцій та розмов про національні інтереси. Наголошую: визначальний національний інтерес та, відповідно, пріоритет зовнішньої політики – це гармонійний розвиток національної економіки і суспільства. Саме на це я буду спрямовувати всі свої зусилля як Президент України.

Я не буду ставити під загрозу стабільність соціальної економіки та добробут українських громадян у гонитві за ефемерними геополітичними комбінаціями.

Сьогодні Україна ставить амбітну мету – повернутись на світову арену в якості відповідального та активного гравця. Нам потрібно відновити довіру наших партнерів, втрачену за останні п’ять років. Нам потрібно розвивати економічну співпрацю, залучати інвестиції в економіку країни. Нам потрібно брати активну участь у процесах формування нової системи безпеки на континенті. Саме таким я бачу новий порядок денний зовнішньої політики України.

Сьогодні Партія регіонів складає головну політичну базу для нового реформаторського курсу влади. І це покладає на нас дуже високу відповідальність. Масштаби завдань, які стоять перед державою, не залишають нам права на слабкість, нерішучість чи партійні конфлікти. Ці вади стали прокляттям для наших опонентів. На противагу їм ми покажемо приклад ефективної роботи і злагодженості дій.

Чого очікують від нас супротивники? Вони налаштовані на те, що ми втратимо голову від перемог і перетворимося ще на одну бюрократичну партію влади. Але я впевнений, що цього не станеться. Перебування в опозиції стало для нас доброю школою. Партія навчилася працювати в тісному зв’язку з суспільством. Була налагоджена взаємодія з громадськими організаціями, професійними об’єднаннями, соціальними групами. Завдяки цьому сьогодні наша партія є одним із найбільших центрів політичного тяжіння і громадянської консолідації. Впевнене створення парламентської коаліції «Стабільність та реформи», ядром якої є Партія регіонів, – переконливе свідчення нашого об’єднавчого потенціалу. На це не здатна жодна інша партія. Але цю роботу необхідно продовжити. Наше наступне завдання – створення працюючих об’єднань політичних сил, конструктивної більшості в усіх органах представницької влади по всій території держави. Ми залишаємося партією відкритих дверей для всіх, хто прагне працювати для процвітання України. Безумовно, ключовим етапом на цьому шляху будуть вибори до місцевих рад.

Сьогодні у парламенті йде робота над удосконаленням системи проведення місцевих виборів. Але такі зміни стануть і викликом для нас. Це буде перевірка здатності оперативно перебудовувати роботу партійних виборчих штабів відповідно до нових умов. А після виборів забезпечити взаємодію обраних депутатів і партій. Я переконаний, що місцеві вибори стануть наступною перемогою для нас. Але об’єднуватися і працювати, налаштовувати взаємодію рад і державних органів необхідно вже сьогодні, з усіма громадськими організаціями, політичними силами – це наш із вами обов’язок.

Процес перетворень потребує розуміння і дієвої громадської та політичної підтримки на всіх рівнях. Я ніколи не був прихильником так званих реформ згори. Вони завжди наражаються на спротив місцевих громад, інтереси яких утискуються на догоду чергового лідера. Україна вже бачила це протягом минулих п’яти років. Як Лідер Партії регіонів, як Президент я в першу чергу беру до уваги суспільні потреби і очікування. І я змушу владу працювати за цим принципом. Але я дуже розраховую на підтримку партії. Сьогодні багато членів партії, які є висококваліфікованими професіоналами, делеговані для роботи в органи влади. Переконаний, що це суттєво підвищить рівень державного управління. Але я змушений говорити про ризик ослаблення партійної та громадської діяльності. Щоб цього не сталося, необхідно посилити роботу над формуванням та підготовкою партійного кадрового резерву. Похід у владу не повинен знекровити партійний актив на місцях. Необхідно висувати нових людей, здатних працювати з суспільством і проводити політику партії в громадському житті. Особлива увага - роботі в регіонах з високим рівнем популярності наших політичних опонентів. Маємо враховувати, що ця популярність тримається на експлуатації національно, як кажуть, свідомої тематики і організації інформаційних провокацій. Зі свого боку Партія регіонів у цих областях повинна зробити ставку на роботу з громадськими організаціями соціально-економічного спрямування та професійними об’єднаннями. Але завжди тримати руку на пульсі. Національно налаштовані політичні сили – це сили, з якими ми зобов’язані співпрацювати. Зі свого боку я буду цьому сприяти. Ми будемо грати на соціально-економічному полі. Не демагогією і гаслами, а конкретними справами зміцнимо наш авторитет. Схоже завдання стоїть і перед молодіжною організацією партії. На жаль, сьогодні політично активна молодь часто підпадає під вплив яскравих демагогів, які штовхають її до порушення громадського порядку, блокування роботи державних органів та псування громадського майна. На противагу цьому Партія регіонів має запропонувати допомогу в соціальній адаптації для молоді, організувати її участь у суспільно-корисній діяльності.

Шановні колеги, кожен наш крок, кожна ініціатива мають підтверджувати правильність вибору, який зробили громадяни України у 2010 році.

Ми – партія надії. Люди пов’язують з нами очікування, покращення ситуації в державі та економіці. І ми зробимо все, щоб ця надія справдилася.

І хай допоможе нам Господь Бог!