Микола Джига має проекти та мрії, які вже здійснює. - МЕСТНЫЕ НОВОСТИ и СОБЫТИЯ - Каталог статей

Він - десятий губернатор Вінниччини за останні 17 років. Минає рік, відколи Микола Джига кермує областю. Кожен із його попередників керував по-своєму протягом різних термінів - від 50 днів і до п'яти років. Звичайно, всіх з нас судять за справами, але і слова грають роль. На наші запитання відповідає голова облдержадміністрації Микола Джига.

Миколо Васильовичу, не так давно ви здали мандат народного депутата. Цим самим ви підтвердили, що ви в області - надовго і будете розвивати Вінниччину. Бо люди сумнівались...
Я прийшов по-серйозному. Відразу скажу, що я не прийшов «погратися» у владу чи, тим більше, заробляти. Я достатньо заможна людина, мені нічого не потрібно. Я хочу щось корисне зробити, а саме: побудувати заводи, молочнотоварні комплекси, дороги. Ось про окружну дорогу під Калинівкою вже всі мовчать, і це правильно - все, вона вже є. Хочу, щоб точно так замовчали про хірургічний корпус лікарні імені Пирогова. Залишилося закінчити будівництво і забути, щоб лікарня працювала. Зараз ми там штурмуємо роботи.
От ви кажете, що підприємства будуватимете. А які? Вінниця ж колись мала цілий високотехнологічний промисловий комплекс.
Що ж, такі гіганти, як хімічний, ламповий, 45-й та деякі інші заводи, місцеві ділки знищили під виглядом приватизації, створили схеми, задешево продавали, от і кануло все в Лету. Ніхто цим не займався, а слабкість і беззубість правоохоронних органів дозволили все це розтягнути. Зате вдалося зберегти спільними зусиллями ювелірний завод «Кристал», на якому побував Прем'єр-міністр, непогано і стабільно працює завод із виготовлення зброї «Форт». Зараз ми допомагаємо, щоб не пропало підприємство «Вінтар» - як не дивно, там виготовляють рибні консерви, - купують рибу в портах, переробляють, закатують, експортують у Росію. Причому, там близько 500 чоловік працює.
А як ідуть справи з відродженням Вінницького авіаремо-нтного заводу?
Ось тільки 2 березня у Вінниці підписали договір між керівництвом нашого авіаремонтного заводу і головою ради директорів ОАТ «Мотор Січ», Героєм України В'ячеславом Богуслаєвим про відкриття у нас ремонтної бази. Паралельно розглянули питання на перспективу - про виробництво нових вертольотів Мі- 2. Я вже цими планами поділився з Президентом України, він схвалив. Адже вінницький авіазавод має всі допуски і сертифікати на виробництво цих машин, тут є унікальні спеціалісти. Ми повинні зберегти це підприємство. А якщо ми піднімемо в повітря новий вертоліт, то це буде подія для держави.
Коли був прямий ефір з Президентом України, з Вінниччини пролунав дзвінок з запитанням про перспективи цукрової галузі. Заводи зупиняють, ріжуть на метал, руйнують. Яка ваша точка зору на цю проблему, адже Вінниччину завжди називали «цукровим Донбасом»?
Традиційно, історично склалося, що у нашій області вирощують цукрові буряки та переробляють їх. Якщо цукровий буряк правильно посіяти, виростити і переробити, то прибуток з одного гектара становитиме дві тисячі доларів. Отож цукрова галузь одна з найприбутковіших. Тому я вважаю, що в області слід побудувати кілька високотехнологічних надсучасних заводів, які нині має Німеччина, Франція.
Але ж люди не зрозуміють - коли 2-3 таких заводи працюватимуть, а всі інші, яких є чимало, стоятимуть.
Ті заводи, які є, треба переоснастити, вони невеликі. А великі будуть виробляти по 12 тисяч тонн цукру на добу. У нас же навіть десяток заводів стільки не виробляють.
Уже конкретно щось намічається, чи це просто мрії?

Так, уже йде проектування заводів. Хочу відзначити, що, крім промисловості, ми розвиватимемо сільськогосподарське виробництво. Вінниччина зараз лідер у аграрній галузі, але я вважаю, що зробити треба ще чимало. Маю на увазі розвиток тваринництва - молочного і м'ясного. Молока область виробляє 1700-1800 тонн на добу, та лише 16% його - якісне. Молоко з індивідуальних господарств, видоєне вручну, вважається менш якісним, та ще й деякі люди додають всіляку хімію. Отож потрібні крупні молочнотоварні комплекси, щоб у закритому циклі молоко потрапляло в холодильник і на завод. Тоді це сортове стандартне і конкурентоздатне молоко, а з нього така ж продукція, яку можна постачати в будь- яку країну і отримувати прибутки. В області вже є господарства, де великі комплекси - приміром, у селі Громадське Літинського району. Один діючий на 200 корів, ще 4 будуються, всього на тисячу корів. Це вже показник. Є господарства, які переобладнали по-новому ферми, - там молоко через доїльні апарати в холодильник потрапляє. До кінця року молочнотоварних комплексів у області буде 7 чи 8. Вважаю оптимальним співвідношення кількості молока від людей та з організованих господарств 50х50. А якщо побільшає сильних господарств, які зможуть утримувати медичні заклади, школи, дитсадки в селах, то жити людям буде краще. Уявіть собі, що зараз у сільській місцевості помирає людей в кілька разів більше, ніж народжується. А хто житиме, працюватиме у селах через 10-20 років? Якщо не відродимо села, то знаєте, хто прийде? Китайці!
Кажуть, що ваш старший син допомагає «пробивати» ремонт і реставрацію Жмеринського і Козятинського залізничних вокзалів?
Він працює на високій посаді в «Укрзалізниці» - начальником управління «Укрзалізничпостач», деякою мірою допомагає. Чесно кажучи, це я віце-прем'єр міністра Бориса Колеснікова туди заволік, кажу: «Боря, поїзди під час Євро- 2012 будуть їхати зі Львова до Києва, і що люди побачать?» Борис відразу при мені дав команду гендиректору «Укрзалізниці». Отож виділено 30 мільйонів на реставрацію в Жмеринку і 10 - у Козятин. З Міністерством культури вирішуємо проблему реставрації палацу Пото- цьких у Тульчині. Створюємо музей на місці «Вервольфа» - цю ідею підтримали посол Великобританії в Україні Лі Тернер та директор Швейцарського бюро співробітництва в Україні Мануель Еттер, мери багатьох європейських міст - вони приїжджали у Вінницю.
Всі вже знають, що ви прибічник здорового способу життя - не маєте шкідливих звичок, займаєтесь спортом, ще й усіх чиновників хотіли заохотити до ранкової зарядки. Що спонукало до цього?
Я щоранку виходжу з дому за 15 хвилин шоста і ходжу пішки, о сьомій я вже вдома. А ще займаюсь плаванням. На певному етапі свого життєвого шляху я зрозумів, що життя - це рух і боротьба. Не будеш боротися - підеш туди, де перебуває більша частина людства. Так що треба життя подовжувати. Уже десятки років я тренуюсь, якщо протягом тижня не піду 2-3 рази на серйозні навантаження, то починаю хвилюватись за себе - а що зі мною буде далі?
Миколо Васильовичу, а кого ви будете вітати зі святом Восьмого березня?
Усіх жінок Вінничини! Я хочу, щоб ви, милі наші берегині, були завжди здоровими, щасливими, коханими, оточеними увагою і повагою. Ще привітаю жінок, які працюють поруч, ну, і домашніх. Березневі дні нехай пробудять найсвітліші почуття, а чоловіки вам подарують ніжність і вірність.